CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Kin. 23
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2 Kings

Chapter 23

1 AND the king sent and they gathered to him all the elders of Judah and of Jerusalem.

2 And the king went up to the house of the LORD, and all the men of Judah and all the inhabitants of Jerusalem with him, and the priests and the prophets and all the people, both small and great; and he read before them all the words of the book of the covenant which was found in the house of the LORD.

3 And the king stood by a pillar and made a covenant before the LORD, to walk after the LORD and to keep his commandments and his testimonies and his statutes with all their heart and all their soul, to perform the words of this covenant that were written in this book. And all the people agreed to the covenant.

4 Then the king commanded Hilkiah the high priest and the priests of the second order and the keepers of the doors to bring forth out of the temple of the LORD all the vessels that were made for Baal and for the idols and for all the host of heaven; and he burned them outside Jerusalem in the fields of Kidron, and carried their ashes to Beth-el.

5 And he slew the priests whom the kings of Judah had ordained to burn incense on the high places in the cities of Judah and in the places round about Jerusalem, and those also who burned incense to Baal, to the sun and to the moon and to the planets and to all the host of heaven.

6 And he brought out the idol from the house of the LORD, outside Jerusalem, to the brook Kidron and burned it at the brook Kidron, and ground it to dust and cast the dust of it upon the graves of the common people.

7 And he destroyed the houses of the Sodomites which were in the house of the LORD, and the houses of the women who wove hangings for the idols.

8 And he brought all the priests out of the cities of Judah and defiled the high places where the priests had burned incense in them, from Dan to Beer-sheba, and destroyed the shrine which was at the entrance of the gate of Salvation which was on a man's left hand at the gate of the city.

9 Nevertheless the priests of the high places did not come up to the altar of the LORD in Jerusalem, but they did eat of the unleavened bread with their brethren.

10 And he destroyed the high places which the kings of Judah had made in Taphath, which is in the valley of Bar-hannom, that no man might make his son or his daughter to pass through the fire to Amlech.

11 And he slew the horses which the kings of Judah had given to the sun, at the entrance of the house of the LORD, by the chamber of Nathan the king's eunuch, which was in the suburbs, and burned the chariot of the sun with fire.

12 And the altar that was on the top of the upper chamber of Ahaz, which the kings of Judah had made, and the altars which Manasseh had made in the two courts of the house of the LORD, did the king beat down, and broke them down from thence and cast the dust of them into the brook Kidron.

13 And the high places that were before Jerusalem, which were on the right hand of the mount of Corruption, which Solomon the king of Israel had built for Ashtoreth, the goddess of the Zidonians, and for Chemosh, the idol of Moab, and for Malcom, the idol of the children of Ammon, did King Josiah destroy.

14 And he broke in pieces the images and cut down the idols and filled their places with the bones of men.

15 Moreover the altar that was at Beth-el and the high places which Jeroboam the son of Nebat, who made Israel sin, had made, both that altar and the high place he demolished, and burned the high place and ground it to dust and burned the idols.

16 And as Josiah returned, he saw the sepulchres that were there on the mount, and he sent and took the bones out of the sepulchres and burned them upon the altar and defiled it, according to the word of the LORD which the prophet of God proclaimed, who predicted these things.

17 Then the king said, What monument is that which I see? And the men of the city said to him, It is the sepulchre of the prophet of God, who came from Judah and proclaimed these things that you have done against the altar of Beth-el.

18 And he said, Let him alone; let no man touch his sepulchre, and let no man move his bones, so the bones of the prophet of God spared the bones of the prophet who came from Samaria from being burned.

19 And all the temples also of idols that were in the cities of Samaria, which the kings of Israel had made to provoke the LORD to anger, Josiah removed, and did to them according to all the acts that he had done in Beth-el.

20 And he slew all the priests of the high places, who burned incense upon the altars and burned men's bones upon them, and he returned to Jerusalem.

21 And the king commanded all the people, saying, Keep the passover to the LORD your God. as it is written in the book of this covenant.

22 Surely no such a passover had been kept from the days of the judges who judged Israel nor in all the days of the kings of Israel nor of the kings of Judah,

23 Like that in the eighteenth year of King Josiah, when this passover was kept to the LORD in Jerusalem.

24 Moreover the men with familiar spirits and the wizards and the images and the idols and all the abominations that were seen in the land of Judah and in the streets of Jerusalem did Josiah put away, that he might perform the words of the law which were written in the book that Hilkiah the priest found in the house of the LORD.

25 And like unto him was there no king before him, who turned to the LORD with all his heart and with all his soul and with all his might, according to all that which is written in the law of Moses; neither after him arose there any like him.

26 Nevertheless the LORD did not turn from the fierceness of his great wrath wherewith his anger was kindled against Judah because of all the provocations with which Manasseh had provoked him.

27 And the LORD said, I will remove Judah also out of my sight, as I have removed Israel, and I will cast off this city Jerusalem which I have chosen, and the house of which I said, My name shall be there.

28 Now the rest of the acts of Josiah and all that he did, behold, they are written in the Book of the Chronicles of the Kings of Judah.

29 In his days Pharaoh the Lame, king of Egypt went up against Mabog which is by the river Euphrates; and King Josiah went to meet him, to fight against him; and Pharaoh said to him, I have not come against you, turn aside from me; but Josiah did not listen to him; so Pharaoh smote him at Megiddo, when he saw him there.

30 And his servants carried him in a chariot dead from Megiddo, and brought him to Jerusalem and buried him there in his own sepulchre. And the people of the land took Jehoahaz the son of Josiah and anointed him and made him king in his father's stead.

31 Jehoahaz was twenty-three years old when he began to reign; and he reigned three months in Jerusalem. And his mother's name was Hamutal, the daughter of Jeremiah of Libnah.

32 And he did that which was evil in the sight of the LORD, just as Manasseh had done.

33 And Pharaoh the Lame, king of Egypt put him in bands at Diblath in the land of Hamath, when Pharaoh took over Jerusalem; and levied on the land a tribute of one hundred talents of silver and ten talents of gold.

34 And Pharaoh the Lame made Eliakim the son of Josiah king in the place of Josiah his father, and changed his name to Jehoiakim, and he took Jehoahaz away, and brought him to Egypt and he died there.

35 And Jehoiakim gave the silver and gold to Pharaoh; but he taxed the land to give the money as he was commanded by Pharaoh; he exacted silver and gold from the people of the land, of every one according to his means, to give it to Pharaoh the Lame.

36 Jehoiakim was twenty-five years old when he began to reign; and he reigned eleven years in Jerusalem. And his mother's name was Zebudah, the daughter of Peraiah of Ramtha.

37 And he did that which was evil in the sight of the LORD, according to all that his fathers had done.

2-а царiв

Розділ 23

1 А цар послав, і зібрали до нього всіх старши́х Юди та Єрусалиму.

2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від мало́го й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова́ Книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.

3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та доде́ржувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.

4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожа́м поро́га, щоб повино́сили з Господнього храму всі речі, зро́блені для Ваала та для Аста́рти, та для всіх небесних світил. І він попали́в їх поза Єрусалимом на кедро́нських поля́х, а їхній по́рох відніс до Бет-Елу.

5 І він поскидав жерці́в, що їх понаставля́ли були Юдині царі, і що вони кадили на па́гірках по Юдиних містах та в око́лицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.

6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедро́нської долини, та й спалив її в кедро́нській долині, і стер на по́рох, а її по́рох кинув на гроби́ звичайних людей.

7 І він порозбива́в доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки́ ткали завісу для Аста́рти.

8 І він ви́провадив усіх священиків з Юдиних міст, і опога́нив па́гірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав па́гірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліво́руч тому́, хто вхо́див до брами міста.

9 Але священики па́гірків не вхо́дили до Господнього же́ртівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне́ серед своїх братів.

10 І він опога́нив місце ста́влення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не перево́див через огонь сина свого та дочку́ свою для Молоха.

11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімна́ті є́внуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесни́ці сонця попали́в ув огні.

12 А же́ртівники, що були на даху́ Ахазової го́рниці, що пороби́ли Юдині царі, та жертівники, що пороби́в Манасія на двох подві́р'ях Господнього дому, цар порозбива́в. І він звідти побіг, і кинув їхній по́рох до кедро́нського пото́ку.

13 А па́гірки, що навпроти Єрусалиму, право́руч гори Згуби, які побудува́в був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидо́ти сидо́нської, і для Кемота, гидо́ти моавської, і для Мілкома, гидо́ти Аммонових синів, цар поопога́нював.

14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвя́чені дере́ва, а їхнє місце напо́внив лю́дськими кістка́ми.

15 А також жертівника, що в Бет-Елі, па́гірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також же́ртівника цього та цього па́гірка він розбив, і спалив того па́гірка та стер на по́рох, і Аста́рту спалив.

16 І оберну́вся Йосі́я, та й побачив гроби́, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробі́в, і попали́в на жертівнику, — і опога́нив його, за словом Господнім, яке кли́кав був Божий чоловік, що проріка́в оці речі.

17 І сказав цар: „Що́ це за надгро́бок, що я бачу?“ А люди того міста сказали йому: „Це надгро́бок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на же́ртівнику в Бет-Елі“.

18 А він сказав: „Дайте йому спо́кій, — нехай ніхто не рухає косте́й його“. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.

19 А також усі доми́ па́гірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гніви́ти Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.

20 І порізав він усіх священиків па́гірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них лю́дські кості, та й вернувся до Єрусалиму.

21 І наказав цар усьому наро́дові, говорячи: „Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту“.

22 Бо не справля́лася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.

23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.

24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домови́х божків, і бовва́нів, і всякі гидо́ти, що появилися в Юдинім кра́ї та в Єрусалимі, повини́щував Йосія, щоб поставити слова Зако́ну, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.

25 А такого царя, як він, не було перед ним, що наверну́вся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Зако́ном, і по ньому не повставав такий, як він.

26 Тільки не спинився Господь від ре́вности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огі́рчення, якими гніви́в Його Манасія.

27 І сказав Господь: „Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я́ Моє буде там!“

28 А решта діл Йосії та все, що́ він робив, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

29 За його днів пішов фараон Нехо́, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфра́т. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...

30 І його раби пове́зли його мертвого з Меґіддо, і приве́зли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці́ його́. А народ кра́ю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і пома́зали його, та й настанови́ли його царем замість його батька.

31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремі́ї, з Лівни.

32 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили його батьки.

33 І фараон Нехо́ зв'язав його в Рівлі, в гаматському кра́ї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.

34 А царем настанови́в фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я́ його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.

35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, — він стягав те срібло та золото з наро́ду кра́ю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.

36 Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Зевуда, дочка Педаї, з Руми.

37 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили батьки́ його.

2 Kings

Chapter 23

2-а царiв

Розділ 23

1 AND the king sent and they gathered to him all the elders of Judah and of Jerusalem.

1 А цар послав, і зібрали до нього всіх старши́х Юди та Єрусалиму.

2 And the king went up to the house of the LORD, and all the men of Judah and all the inhabitants of Jerusalem with him, and the priests and the prophets and all the people, both small and great; and he read before them all the words of the book of the covenant which was found in the house of the LORD.

2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від мало́го й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова́ Книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.

3 And the king stood by a pillar and made a covenant before the LORD, to walk after the LORD and to keep his commandments and his testimonies and his statutes with all their heart and all their soul, to perform the words of this covenant that were written in this book. And all the people agreed to the covenant.

3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та доде́ржувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.

4 Then the king commanded Hilkiah the high priest and the priests of the second order and the keepers of the doors to bring forth out of the temple of the LORD all the vessels that were made for Baal and for the idols and for all the host of heaven; and he burned them outside Jerusalem in the fields of Kidron, and carried their ashes to Beth-el.

4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожа́м поро́га, щоб повино́сили з Господнього храму всі речі, зро́блені для Ваала та для Аста́рти, та для всіх небесних світил. І він попали́в їх поза Єрусалимом на кедро́нських поля́х, а їхній по́рох відніс до Бет-Елу.

5 And he slew the priests whom the kings of Judah had ordained to burn incense on the high places in the cities of Judah and in the places round about Jerusalem, and those also who burned incense to Baal, to the sun and to the moon and to the planets and to all the host of heaven.

5 І він поскидав жерці́в, що їх понаставля́ли були Юдині царі, і що вони кадили на па́гірках по Юдиних містах та в око́лицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.

6 And he brought out the idol from the house of the LORD, outside Jerusalem, to the brook Kidron and burned it at the brook Kidron, and ground it to dust and cast the dust of it upon the graves of the common people.

6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедро́нської долини, та й спалив її в кедро́нській долині, і стер на по́рох, а її по́рох кинув на гроби́ звичайних людей.

7 And he destroyed the houses of the Sodomites which were in the house of the LORD, and the houses of the women who wove hangings for the idols.

7 І він порозбива́в доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки́ ткали завісу для Аста́рти.

8 And he brought all the priests out of the cities of Judah and defiled the high places where the priests had burned incense in them, from Dan to Beer-sheba, and destroyed the shrine which was at the entrance of the gate of Salvation which was on a man's left hand at the gate of the city.

8 І він ви́провадив усіх священиків з Юдиних міст, і опога́нив па́гірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав па́гірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліво́руч тому́, хто вхо́див до брами міста.

9 Nevertheless the priests of the high places did not come up to the altar of the LORD in Jerusalem, but they did eat of the unleavened bread with their brethren.

9 Але священики па́гірків не вхо́дили до Господнього же́ртівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне́ серед своїх братів.

10 And he destroyed the high places which the kings of Judah had made in Taphath, which is in the valley of Bar-hannom, that no man might make his son or his daughter to pass through the fire to Amlech.

10 І він опога́нив місце ста́влення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не перево́див через огонь сина свого та дочку́ свою для Молоха.

11 And he slew the horses which the kings of Judah had given to the sun, at the entrance of the house of the LORD, by the chamber of Nathan the king's eunuch, which was in the suburbs, and burned the chariot of the sun with fire.

11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімна́ті є́внуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесни́ці сонця попали́в ув огні.

12 And the altar that was on the top of the upper chamber of Ahaz, which the kings of Judah had made, and the altars which Manasseh had made in the two courts of the house of the LORD, did the king beat down, and broke them down from thence and cast the dust of them into the brook Kidron.

12 А же́ртівники, що були на даху́ Ахазової го́рниці, що пороби́ли Юдині царі, та жертівники, що пороби́в Манасія на двох подві́р'ях Господнього дому, цар порозбива́в. І він звідти побіг, і кинув їхній по́рох до кедро́нського пото́ку.

13 And the high places that were before Jerusalem, which were on the right hand of the mount of Corruption, which Solomon the king of Israel had built for Ashtoreth, the goddess of the Zidonians, and for Chemosh, the idol of Moab, and for Malcom, the idol of the children of Ammon, did King Josiah destroy.

13 А па́гірки, що навпроти Єрусалиму, право́руч гори Згуби, які побудува́в був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидо́ти сидо́нської, і для Кемота, гидо́ти моавської, і для Мілкома, гидо́ти Аммонових синів, цар поопога́нював.

14 And he broke in pieces the images and cut down the idols and filled their places with the bones of men.

14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвя́чені дере́ва, а їхнє місце напо́внив лю́дськими кістка́ми.

15 Moreover the altar that was at Beth-el and the high places which Jeroboam the son of Nebat, who made Israel sin, had made, both that altar and the high place he demolished, and burned the high place and ground it to dust and burned the idols.

15 А також жертівника, що в Бет-Елі, па́гірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також же́ртівника цього та цього па́гірка він розбив, і спалив того па́гірка та стер на по́рох, і Аста́рту спалив.

16 And as Josiah returned, he saw the sepulchres that were there on the mount, and he sent and took the bones out of the sepulchres and burned them upon the altar and defiled it, according to the word of the LORD which the prophet of God proclaimed, who predicted these things.

16 І оберну́вся Йосі́я, та й побачив гроби́, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробі́в, і попали́в на жертівнику, — і опога́нив його, за словом Господнім, яке кли́кав був Божий чоловік, що проріка́в оці речі.

17 Then the king said, What monument is that which I see? And the men of the city said to him, It is the sepulchre of the prophet of God, who came from Judah and proclaimed these things that you have done against the altar of Beth-el.

17 І сказав цар: „Що́ це за надгро́бок, що я бачу?“ А люди того міста сказали йому: „Це надгро́бок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на же́ртівнику в Бет-Елі“.

18 And he said, Let him alone; let no man touch his sepulchre, and let no man move his bones, so the bones of the prophet of God spared the bones of the prophet who came from Samaria from being burned.

18 А він сказав: „Дайте йому спо́кій, — нехай ніхто не рухає косте́й його“. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.

19 And all the temples also of idols that were in the cities of Samaria, which the kings of Israel had made to provoke the LORD to anger, Josiah removed, and did to them according to all the acts that he had done in Beth-el.

19 А також усі доми́ па́гірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гніви́ти Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.

20 And he slew all the priests of the high places, who burned incense upon the altars and burned men's bones upon them, and he returned to Jerusalem.

20 І порізав він усіх священиків па́гірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них лю́дські кості, та й вернувся до Єрусалиму.

21 And the king commanded all the people, saying, Keep the passover to the LORD your God. as it is written in the book of this covenant.

21 І наказав цар усьому наро́дові, говорячи: „Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту“.

22 Surely no such a passover had been kept from the days of the judges who judged Israel nor in all the days of the kings of Israel nor of the kings of Judah,

22 Бо не справля́лася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.

23 Like that in the eighteenth year of King Josiah, when this passover was kept to the LORD in Jerusalem.

23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.

24 Moreover the men with familiar spirits and the wizards and the images and the idols and all the abominations that were seen in the land of Judah and in the streets of Jerusalem did Josiah put away, that he might perform the words of the law which were written in the book that Hilkiah the priest found in the house of the LORD.

24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домови́х божків, і бовва́нів, і всякі гидо́ти, що появилися в Юдинім кра́ї та в Єрусалимі, повини́щував Йосія, щоб поставити слова Зако́ну, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.

25 And like unto him was there no king before him, who turned to the LORD with all his heart and with all his soul and with all his might, according to all that which is written in the law of Moses; neither after him arose there any like him.

25 А такого царя, як він, не було перед ним, що наверну́вся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Зако́ном, і по ньому не повставав такий, як він.

26 Nevertheless the LORD did not turn from the fierceness of his great wrath wherewith his anger was kindled against Judah because of all the provocations with which Manasseh had provoked him.

26 Тільки не спинився Господь від ре́вности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огі́рчення, якими гніви́в Його Манасія.

27 And the LORD said, I will remove Judah also out of my sight, as I have removed Israel, and I will cast off this city Jerusalem which I have chosen, and the house of which I said, My name shall be there.

27 І сказав Господь: „Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я́ Моє буде там!“

28 Now the rest of the acts of Josiah and all that he did, behold, they are written in the Book of the Chronicles of the Kings of Judah.

28 А решта діл Йосії та все, що́ він робив, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

29 In his days Pharaoh the Lame, king of Egypt went up against Mabog which is by the river Euphrates; and King Josiah went to meet him, to fight against him; and Pharaoh said to him, I have not come against you, turn aside from me; but Josiah did not listen to him; so Pharaoh smote him at Megiddo, when he saw him there.

29 За його днів пішов фараон Нехо́, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфра́т. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...

30 And his servants carried him in a chariot dead from Megiddo, and brought him to Jerusalem and buried him there in his own sepulchre. And the people of the land took Jehoahaz the son of Josiah and anointed him and made him king in his father's stead.

30 І його раби пове́зли його мертвого з Меґіддо, і приве́зли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці́ його́. А народ кра́ю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і пома́зали його, та й настанови́ли його царем замість його батька.

31 Jehoahaz was twenty-three years old when he began to reign; and he reigned three months in Jerusalem. And his mother's name was Hamutal, the daughter of Jeremiah of Libnah.

31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремі́ї, з Лівни.

32 And he did that which was evil in the sight of the LORD, just as Manasseh had done.

32 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили його батьки.

33 And Pharaoh the Lame, king of Egypt put him in bands at Diblath in the land of Hamath, when Pharaoh took over Jerusalem; and levied on the land a tribute of one hundred talents of silver and ten talents of gold.

33 І фараон Нехо́ зв'язав його в Рівлі, в гаматському кра́ї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.

34 And Pharaoh the Lame made Eliakim the son of Josiah king in the place of Josiah his father, and changed his name to Jehoiakim, and he took Jehoahaz away, and brought him to Egypt and he died there.

34 А царем настанови́в фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я́ його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.

35 And Jehoiakim gave the silver and gold to Pharaoh; but he taxed the land to give the money as he was commanded by Pharaoh; he exacted silver and gold from the people of the land, of every one according to his means, to give it to Pharaoh the Lame.

35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, — він стягав те срібло та золото з наро́ду кра́ю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.

36 Jehoiakim was twenty-five years old when he began to reign; and he reigned eleven years in Jerusalem. And his mother's name was Zebudah, the daughter of Peraiah of Ramtha.

36 Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Зевуда, дочка Педаї, з Руми.

37 And he did that which was evil in the sight of the LORD, according to all that his fathers had done.

37 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили батьки́ його.

1.0x